Історія кохання.

 
ІСТОРІЯ КОХАННЯ

Дівоча мрія одна у віках.
Що красень лицар, сильний і сміливий.
Хто народився у казкових снах,
Прибуде на коні золотогривім!
Тихенько повернеться,
У очах – блукати буде посмішка й надія!
Що недаремно він до неї мчав мов птах,
Що недаремні всі його зусилля!
Наш час хтось скаже вже не романтичний!
Коханню справжньому немає в ньому місця!
Я не погоджуюсь! Лиш тільки на обличчя
Ви наших наречених подивіться!!!
В очах і восени спекотне літо!
Це жар любові , почуття живого!
Василь у Юлі передбачив світло,
Яке освітить всю його дорогу!
І Юля придивилась і впізнала,
Єдиного, на кого так чекала!!!
 

 А починалось все приблизно так….
Дзвенить дзвінок – скликає на урок.
Веселий гомін дітлахів лунає.
Та Василеві не ступити й крок-
Він стиха дівчину чарівну розглядає!
Гарненькі очі, всміхнені уста,
Подивиться- мов сріблом подарує!
Така незвична і така проста…
Її присутність так його хвилює!
В цей день дзвінок лунав лише для нього…
Дзвінок для серця почуття нового…
Дзвінок що промовляв : Не відпусти!
Вже в світі кращої від Юлі не знайти!
Йшов день за днем! Скидала осінь листя.
Вбиралася калина у намисто.
Птахи, сумуючи, співали: «прощавай»!
Брюховичі!... заглянемо у гай…
Тихенький вечір, зорі блискотять-
Тут Юля із зірками воркотує…
Підглянемо. Хоч ніби не пасує…
Але ж цікаво… ми хвилин із п’ять…
 

- А який він?
- Вірний, наче місяць, що вартує місячну дорогу!
- Хто ж він , хто?
- Він той, хто в свято Василя Святого Тобі скаже, що давно нікого
- Так не хоче бачити і чути.
- Лиш тебе, тебе, Юлю єдину!
- Щосекунди, кожної хвилини….
- Той, хто чує мабуть ще здалеку-
- Як крокуєш ніжно Ти землею.
- А коли?
- У вересні! У вересні стане половинкою твоєю!

( Мандруєм до січневих днів
В підтвердження зіркових слів)

     Веселе, щедре і багате
Завжди в Брюховичах різдвяне свято!
Там колядують, тут уже щедрують.
З старим новим роком усіх віншують!
Давайте нашу пару відшукаєм.
Ось біля хати, поруч з тихим гаєм..
Василь поглянув Юлі просто в очі
Й стиха говорить, майже їй шепоче…
- Твоя посмішка, наче пташка!
- Твої очі- маленькі вогні!!!
Подивись у мій бік будь-ласка,
Дай надію на щастя мені!
Посміхнулась, аж серце зраділо!
Всього світу відчуло красу!
Я Тебе, Юле, рідна, єдина!
По життю на руках пронесу!
Стану в холод, негоду я сонцем!
Буду другом в життєвій журбі.
Теплим вітром я буду в віконці,
Джерелом у ранковій росі!
Буду піснею, лагідним звуком!
Хлібом буду! Ти тільки скажи!
Моє серце, мою вірну руку
Пропоную тобі на роки!  

Знає слів Юля досить багато!
В школі мала чимало відзнак!
Та спливають секунди, хвилини…
Так нелегко промовити: «Так!»
Не сказала! А ніжно очима
Тільки глянула  - він зрозумів!
Затремтіли серця їх нестримно
І зірвались у вальс почуттів!!! 

І ось сьогодні в нас чарівна днина!
Весела, урочиста і погожа!!!
На рушнику щасливих дві людини!!
Хай буде так! Здійснилась воля Божа!!

тамада, ведучий
Юрій ФЕДЕЧКО